Батьківська сторінка

ПОСІБНИК З Інтернет -БЕЗПЕКИ ДЛЯ БАТЬКІВ

  •          Батьки мають перебувати у близькому контакті з дітьми під час дослідження ними Інтернет-ресурсів.Бібліотекам, школам, клубам слід навчати дітей безпечному користування Інтернет.
  • Дорослим не слід надавати приватну інформацію про дітей (фотографії, адреси, номер школи і класу) на сімейних або шкільних сайтах.
  •          Дітей і підлітків слід навчати нести відповідальність за свою поведінку у мережі.Немає нічого дивного, якщо діти знають про Інтернет більше за батьків. Попросіть їх навчити вас деяких речей у користуванні Інтернет; поговоріть з ними про те, що гарного і що поганого є у мережі.
  • Батькам треба навчитися не проявляти надмірної реакції, якщо вони побачать, що дитина переглядає небажані матеріали або порушує правила.
  • Не сваріть і не наказуйте дитину, якщо вона розповіла Вам про неприємну зустріч в Інтернет. Вашою найкращою стратегією буде попрацювати разом, таким чином ви обидва зможете зрозуміти що трапилося, і як зробити, щоб це більше не повторювалося.
  • Досвід, набутий дітьми в Інтернет, може бути корисний для них у подальшому житті. Уміння зробити гарний вибір в Інтернет може навчити дітей критично ставитися до проблем, з якими їм доведеться зустрітися у подальшому житті.Оскільки діти часто є більш "продвинутими" користувачами, ніж дорослі, для них не є складністю зареєструватися у он-лайнових іграх або у "чатах". Вони не розуміють наслідків відкриття персональної інформації чужинцям.
  • Як правило, дітям не слід надавати персональну інформацію незнайомцям без дозволу батьків. Ця інформація включає ім'я, адресу електронної пошти, поштову адресу, фотографію, номер школи і класу і таке інше. Розкажіть дітям про небезпеки, до яких призводить надання персональної інформації, і роздрукуйте для них головні правила он-лайнової подорожі мережею.


Корисні посилання для батьків
 

  • Читання - це двигун пізнання життя, без нього людина позбавляється чогось дуже важливого, тьмяніє, мертвіє і наповнюється порожнечею. Книга, особливо розумна і добра, додає оптимізму і вчить міркувати, змінює життя і перетворює простір.   
  • Але як все це пояснити своїй дитині, якому замість читання хочеться побігати у дворі з футбольним м'ячем або посидіти біля екрана телевізора і комп'ютера?   
  • Нічого не маємо проти футбольних м'ячів, ракеток, скакалок, кросівок і спортивних костюмів. Свіже повітря, здоровий сон після доброї прогулянки, рухливі ігри - це чудово! Але якщо єдиним способом пізнання світу для вашої дитини стають бойовики, серіали та комп'ютерні ігри, мабуть, пора бити на сполох.

Як навчити дитину читати?
 

  • Часто доводиться чути від матусь про те, що змусити сина чи дочку почитати книгу буває практично неможливо. Як же навчити дитину читати і не травмувати при цьому психіку, не змушувати, не підганяти, а навпаки, викликати інтерес і бажання? Якщо ви активно грали з малюком, залучаючи при цьому книгу, то це значно полегшить завдання.   
  • Пам'ятайте про формування у дитини нетерплячого бажання нарешті навчитися самостійно проникати в захоплюючий світ книги: "Як добре вміти читати, не треба до мами приставати, не треба бабусю просити ..."   
  • Але перші невдалі досліди можуть начисто відбити бажання. Він розуміє, що навчитися читати не так-то легко і з працею повторює спроби. Ще літери вивчити туди-сюди. А ось з'єднати їх у слова і прочитати, а потім зрозуміти, що ти прочитав - це досить важко. Але поступово ви подолаєте і цю трудність. Вчіться читати в грі.   
  • Існує багато методик навчання читання. Але головне, про що ви повинні пам'ятати, не примушуйте себе і малюка. Не перетворюйте це в неприємний обов'язок, не порівнюйте свою дитину з сусідським хлопчиком, який давно сам читає, ні в якому разі не лайте, якщо щось не виходить. Це тільки загальмує процес. Тут вам знадобляться терпіння, любов, послідовність, фантазія. Можна процес навчання обіграти, перетворити на свято, в захоплюючу гру. Нехай вона буде коротенькою, але щоденною і дієвою.   
  • Ось кілька порад як навчити дитину читати, користуючись якими проблема відсутності бажання читати перетвориться для Вас в іншу: відірвати від читання можна тільки з допомогою великої палиці.   

Найпростіші ігри з книгою:   

  • "Озвучування" - це розглядання картинок з самими маленькими дітьми та їх звуковий супровід. Дитині дуже подобається мукати, як корова, нявкати, гавкати, шипіти. Дуже важливо і самому грати всією душею, щоб емоційно залучатися до процесу. Тоді контакт і задоволення будуть повними.   
  • "Гра в хованки" - ще одна цікава форма ігрової діяльності, що розвиває уважність. Ослик загубився, йшов, йшов по лісу і заблукав, давай-но його знайдемо. Ви побачите, з яким захопленням виявить ваша дитина цього ослика на самій останній сторінці книги. Тільки якщо ви теж будете брати участь у цьому процесі і коментувати ваші довгі і наполегливі пошуки. Варіанти хованок можуть бути найрізноманітніш і. Все залежить від вашої фантазії. Ви можете шукати щось певного кольору, розміру, форми. Таким чином розширюючи кругозір дитини, згодом, коли почнете вивчати букви, можна зіграти в хованки з літерою "А" та ін.   
  • "Копіювання картинки" - це дуже цікава гра, яка змушує вашого малюка уважно вдивлятися в зображене. Ви разом з дитиною зображує в особах і за допомогою предметів те, що зображено на картинках. Ви не просто коментуєте те, що відбувається, а як ніби весь час звертаєтеся до тексту книги: "Подивимося, що там написано далі про Ведмежати, тут сказано, що він дуже розвеселився. Як, по-твоєму, сміється наш ведмедик? Молодець! Дуже здорово! А потім він присів на пеньок." І т.д.   
  • Потрібно весь час провокувати малюка, щоб він заглянув в книгу. Вона повинна стати йому другом, і не просто другом, а найулюбленішим і цікавим. Дуже часто в процесі такої гри дитина вчиться творити книгу самостійно, він сам придумує сценарій. Заохочуйте подібні прояви. Це безцінний досвід його самостійної творчої залученості в процес читання. На зображенні не завжди зображено саме те, що написано в книзі. Тому більшість картинок ви маєте можливість відтворити самостійно разом з дитиною, спираючись на текст.   
  • "Ілюстрування книги" - ця гра підійде дорослим дітям, які ще не вміють читати, але вже вміють малювати. Прочитайте якийсь епізод і попросіть свою дитину намалювати його. Чим молодший ваш ілюстратор, тим більша допомога йому буде потрібна. Але не захоплюйтеся. Було б помилкою самому схопити пензлі і фарби і почати малювати за маленького художника. У вас, звичайно, вийде набагато краще. Але користь від такого малюнка мінімальна.
  • Складні ігри починаються тоді, коли прості вже освоєні і стали нецікаві. У міру дорослішання малюка, можна ускладнювати його спілкування з книгою.   
  • "Гра в Карлсона" або в Червону Шапочку, Сірого вовка, кота Матроскіна і т.д. - це спільне фантазування і програвання у повсякденному житті придуманих вами епізодів з життя улюблених героїв. Ваша дитина може стати на якийсь час дерев'яним хлопчиком Буратіно і буде прибирати за собою іграшки в смугастому ковпачку. Йому доведеться навчитися рухатися, як Буратіно, як ніби він дерев'яний. Все повинно бути гранично достовірним, інакше гра втрачає сенс. До речі, ці ігри дають вам можливість використовувати зацікавленість дитини і навчити його одягатися, акуратно прибирати за собою, чистити зуби і т.д. ви можете грати в улюблених героїв і в трамваї, і на дачі, і в магазині. Не забувайте весь час "радитись" з улюбленою книжкою. Вона повинна бути під рукою. Ви продовжуєте читати її разом з дитиною. Захоплюватися цією грою не варто, тому що дитина, ідентифікуючи себе з Буратіно, котом у чоботях або ще ким-небудь, може відірватися від дійсності і забути хто він насправді. Тому іноді побути Буратіно доведеться і вам.   
  • "Створення казки" - гра, яка вам сподобається, але потребує певних творчих здібностей. Писати казки не так-то просто, але надзвичайно цікаво. Якщо у вас є комп'ютер, ви можете надрукувати казку, забезпечити її ілюстраціями. І хай ваше чадо активно бере участь в цьому процесі. Але краще створювати книгу вручну. Кожен день по сторінці. Дбайливо зберігайте ці алмази творчої активності дитини. У процесі створення книги дедалі більша частка участі повинна припадати на нього. Коли він навчиться писати, постарайтеся мінімально брати участь в цьому.
  • Якщо ви не змогли зацікавити малюка, ніколи не примушуйте його грати насильно. Такі дії можуть тільки нашкодити йому і не принесуть ні задоволення, ні користі.І весь цей час читайте дитині розумні і гарні книжки! 
  •   "Дружні хлопці" - модифікацій у цієї гри може бути безліч. У ній букви оживають. Вони друзі і разом становлять слово. Одна буква немов біжить назустріч іншій. І ми вимовляємо, тягнемо звук "Т", поки він не досягне нового звуку "А", а потім звуку "К". А разом вони заговорять і скажуть нам коротеньке слово "так".
  • Можна пробувати з'єднувати "друзів" у будь-яку вільну хвилинку. Наприклад, можна займатися цим на кухні, в тролейбусі, малюючи букви на склі, сидячи на дивані. Кілька хвилин невтомного заняття і дитина поступово починає звикати пов'язувати букви в склади, а потім в слова. 
  • "Знайди близнят" - гра полягає в тому, що вже прочитаний склад дитина шукає в друкованому тексті. Цікавіше, коли це улюблена книга або просто підвернувся по руку текст газети, журналу, вивіски. Малюк розуміє, що книги бувають різні, не тільки з гарними ілюстраціями. Все це потрібно незмінно супроводжувати вашими коментарями і хвалити за досягнуті успіхи, тоді грати в цю гру цікаво. Обов'язково проговорювати знайдені склади, щоб вони асоціювалися не з двома різними звуками, сказаними роздільно, а з одним. Поступово візуальне звикання до виду складів призведе до автоматичного з'єднанню букв у склади.   
  • "Абракадабра" - спробуйте з абракадабри, яка виходить, коли читаєш слово по буквах, скласти слово, щоб зрозуміти сенс зашифрованою записки. Розвідник-слоненя, який не вміє читати, повинен обов'язково зрозуміти завдання центру, щоб виконати секретну місію. Ви побачите, як буде смішно дитині почути зіпсовані невмілим розвідником слова. І як він буде пишатися своєю здатністю допомогти йому. Іноді абракадабри виходять такі смішні, що ви від душі посмієтесь разом зі своїм "слоненям".   
  • Не змушувати дитину читати   
  • Вже після того, як ваше чадо навчилося самостійно складати букви в склади і слова, пройде ще чимало часу, поки він опанує збігле читання. І це не буде викликати у нього негативних переживань, пов'язаних з повільним відтворенням та розумінням прочитаного. Тому в цей період, окрім його самостійних дослідів, дитина повинна відчувати вашу підтримку.   
  • Продовжуйте читати йому вголос і обговорювати прочитане.
  • Навмисне дочитують до самого цікавого місця і раптом несподівано згадуйте про необхідність терміново відійти в магазин, приготувати вечерю, випрати і т.д. Книгу, природно залишайте на самому видному місці. Рано чи пізно дитина сама потягнеться до неї, щоб дізнатися, що там далі. Можете спровокувати його на це, якщо він не здогадується. Висловте зацікавленість у долі героїв книги і здивуєтеся, що він до цих пір сам не дочитав її. А якщо дочитав, обов'язково похваліть і попросіть переказати цікавить вас епізод. Тільки щиро цікавтеся. Він повинен розуміти, що це не обов'язок, що його не змушують, що це він сам. І тому молодець!
  • Істина, яку потрібно засвоїти - це ніколи не змушувати! Навпаки, можна запропонувати таку мотивацію: "Якщо ти прибереш зі столу, я дозволю тобі перед сном трохи почитати."  

 

ТЕСТ ДЛЯ БАТЬКIВ  
 

ВАША ДИТИНА В ДЗЕРКАЛI ЧИТАННЯ
 
 

  • Шановнi батьки, цей тест призначений для тих, чиї дiти вчаться в 5-8-х класах. Якщо Ви хочете дiзнатися, що значить для Вашої дитини читання, яку роль вiдiграє воно в її життi, спробуйте вибрати по 1-му варiанту з вiдповiдей на кожне запитання. Ви не тiльки визначите ступiнь пiдготовленостi вашої дитини, а й зможете оцiнити свої здiбностi як керiвника читання.

 

ЗАПИТАННЯ:
 

1. Чи часто Ви читали вголос Вашiй дитинi, коли вона ще не вмiла робити цього сама?
а) практично кожного дня (5);
б) часто (4);
в) рiдко, придiляли мало часу цьому заняттю (3);
г) рiдко, тiльки якщо попросить (2);
д) нiколи цим не займалися (1).
 

2. Згадайте, чи легко вашiй дитинi далося навчання читанню?
а) так, це сталося дуже швидко i без сторонньої допомоги (5);
б) їй знадобилося для цього небагато часу (4);
в) ми довго займалися з нею (3);
г) наша допомога не мала успiху, дитина навчилася читати лише у школi (2);
д) нi, вона i зараз читає абияк (1).
 

3. Спробуйте визначити iнтерес Вашої дитини до читання за такими критерiями:
а) це стало її улюбленим заняттям (4);
б) вона читає багато, але тiльки програмнi твори (2);
в) читання її мало цiкавить, вона рiдко читає (1);
г) досить часто доводиться примушувати її взяти в руки книжку (0).
 

4. Спостерiгаючи за дитиною, яка читає, у Вас складається враження, що:
а) їй важко вдається вникнути у твiр (1);
б) вона читає досить повiльно, не вникає у смисл того, про що читає (2);
в) вона повнiстю занурена в читання, часто не помiчає того, що вiдбувається навкруги (3).
 

5. Коли Ви просите дитину переказати прочитане, вона:
а) не може цього зробити (0);
б) часто плутається, забуваючи основнi деталi (1);
в) розповiдає прочитане дуже близько до тексту (3);
г) додає до прочитаного вiд себе, вигадує новi деталi, фантазує (4).
 

6. Якщо Ваша дитина зайнята читанням цiкавої книги, а по телевiзору почалися мультфiльми, яка реакцiя дитини:
а) вона одразу кидає книгу i сiдає до телевiзора (0);
б) вона може читати, час вiд часу поглядаючи на екран (1);
в) телевiзор не може перешкодити її читанню; це для неї лише 5-хвилинний вiдпочинок, а потiм вона знову сiдає читати (3).
 

7. Якщо у Вашої дитини є своя книжкова полиця, спробуйте за нею визначити коло її читання:
а) читає все пiдряд (0);
б) обожнює детективи i пригоди (1);
в) вона так навантажена навчанням, що читає лише програмнi твори (2);
г) краще почитає щось лiричне (3);
д) легка лiтература не входить у сферу її iнтересiв (4);
е) переважно це класика i наукова лiтература (5).
 

8. На Ваш погляд, на читання Вашої дитини переважно впливає:
а) школа (2);
б) телебачення, кiно (1);
в) Ви - батьки (3);
г) як правило, вона сама правильно обирає, що читати (5);
д) щось iнше (4).
 

9. Як вона ставиться до творiв, якi вивчає у школi:
а) любить їх читати (3);
б) важко сприймає (2);
в) зовсiм не читає (1).
 

10. Де дитина бере книжки для читання:
а) з дитинства вона вiдвiдує бiблiотеки i вмiє користуватися каталогом (4);
б) у себе вдома - у нас велика бiблiотека (3);
в) просить почитати у друзiв (2);
г) менi важко вiдповiсти (1).
 

11. Як Ви самi оцiнюєте свої здiбностi у керiвництвi читанням Вашої дитини:
а) вiдмiнно, читання дитини для мене - один iз головних методiв її виховання; я придiляю цьому багато уваги (5);
б) добре, я вважаю, що читання дуже важливе у розвитку дитини, але нехай читає за власним бажанням (4);
в) задовiльно; я не слiдкую за тим, що i як читає моя дитина, це обов'язок школи (3).
 

РЕЗУЛЬТАТИ :
 

9 - 15. Увага! Книга не входить у коло iнтересiв Вашої дитини, бiльше того, можливо, вона вiдчуває огидливiсть, ворожiсть до читання, що позначиться негативно на її розвитку. Певно, Ви дуже мало спонукаєте її до цього заняття. Спробуйте виправити помилку, зацiкавте її, почитайте разом з нею, починайте з легких творiв. I поговорiть з нею про прочитане - це зблизить вас. Проконсультуйтесь у дитячого бiблiотекаря. Вiн допоможе Вам i Вашому сину (дочцi).
 

15-30. Ваша дитина належить до категорiї тих читачiв, якi читають час вiд часу, переважно вибiр їх лiтератури визначається школою. Вона може прочитати книгу через необхiднiсть, але, на жаль, потреби в самостiйному читаннi не вiдчуває. Примусове читання приносить мало користi. Лише радiсне пiдносить душу. Тому якнайбiльше говорiть вдома про книги, розкажiть про тi, якi вас особисто схвилювали, розкажiть так, щоб не прочитати їх було просто неможливо.
 

31-49. Як видно, Ваша дитина любить читати i робить це iз задоволенням. Коло її читацьких iнтересiв широке, книга для неї - це засiб пiзнання свiту i роздумiв про життя i саму себе. Вона здатна на правильний самостiйний вибiр лiтератури. За читанням цiєї дитини не потрiбний контроль. Ви вже прищепили їй любов до книги. Це досить сформований читач. Та спiлкування з нею щодо прочитаного нiколи не стане для вас зайвим.
50-56. Якщо Ваша дитина входить в цю невелику групу читачiв, ми можемо поздоровити Вас. Книга надiйно увiйшла в життя вашої дитини. Очевидно, книга є членом вашої родини. Ваша дитина - обдарований читач. Вона не лише багато читає, а ще й умiє по-справжньому сприймати прочитане. Крiм того, вона володiє образною пам'яттю та надiлена фантазiєю. Але будьте обережнi, аби читання не стало для неї iнобуттям дiйсностi, яке вiдсторонює вiд реальностi. Нехай частiше зiставляє книгу з життям. Допоможiть їй у цьому, не позбавляючи радостi вiльного читання.